- кобзар
- —————————————————————————————кобза́ріменник чоловічого роду, істотаКобза́р - про Т.Г. Шевченка
Орфографічний словник української мови. 2005.
кобзар
Смотреть что такое "кобзар" в других словарях:
кобзарём — [кобзарь] … Словарь употребления буквы Ё
Кобзарі — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
кобзарів — прикметник … Орфографічний словник української мови
кобзарів — ре/ва, ре/ве. Прикм. до кобзар; належний кобзареві … Український тлумачний словник
кобзар — заря, ч. Пр. Кобзар; той, хто грає на кобзі і співає … Словник лемківскої говірки
Кобзарёвский сельский совет (Зборовский район) — Кобзарёвский сельский совет укр. Кобзарівська сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в Зборовский район … Википедия
Кобзарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
кобзарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Кобзарёвка (Зборовский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Кобзаревка. Село Кобзарёвка укр. Кобзарівка Страна … Википедия
кобзар — я/, ч. Український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі … Український тлумачний словник
кобзар — [кобза/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
